Путін жене Росію в прірву: нав’язана війна з Україною прискорює крах імперії
Повномасштабна війна Росії проти України триває вже кілька років, але Кремль досі не досяг стратегічних цілей. Натомість — шалені людські втрати, міжнародна ізоляція та економічна деградація. Саме так бачить ситуацію швейцарський політолог Андрес Реш, фахівець з міжнародної безпеки, в авторській колонці для впливового видання Neue Zürcher Zeitung. Його аналіз — це не просто оцінка війни, а тривожна картина майбутнього Росії, яку Путін веде до самознищення.
Росія слабша, ніж будь-коли
Політолог зазначає, що за роки агресії Росія не лише не здобула нових позицій на міжнародній арені — вона їх втратила. Кремль змушений спостерігати, як Китай витісняє його з Центральної Азії, в Африці вплив РФ стрімко знижується, а Латинська Америка — зокрема Венесуела — більше не вважає Москву потужним союзником.
Зокрема, під час нещодавніх протестів в Ірані Росія залишилась осторонь, тоді як у 2015-му активно підтримувала режим Асада в Сирії. У Закавказзі Росія втратила свою роль “гаранта безпеки” — Вірменія відкрито висловлює недовіру Москві, а Китай уже обігнав РФ за обсягами торгівлі з Казахстаном.
Реш наголошує: Путін, зациклений на Україні, нехтує іншими зонами впливу, в результаті чого втрачає контроль над своїми традиційними сферами впливу.
Українська стратегічна поразка Кремля
Автор прямо заявляє: війна проти України — найбільший провал путінської стратегії. Незважаючи на контроль частини української території, ці “здобутки” мають високу ціну: повільне просування, величезні втрати, моральна ізоляція та зміцнення міжнародної підтримки України.
Мета Путіна — знищити Україну як незалежну і демократичну державу — сьогодні виглядає ще більш недосяжною, ніж на початку вторгнення. Попри агресивну риторику, Росія втрачає позиції, тоді як Україна залишається незламною завдяки підтримці партнерів.
Економічна та демографічна прірва
Ще одна важлива частина аналізу — внутрішній стан Росії. Демографічна криза наростає: мільйони громадян емігрують, кількість загиблих і поранених на фронті сягнула катастрофічних масштабів.
Економіка, що була переорієнтована на військові рейки, також вичерпує свої ресурси. Майже половина бюджету йде на армію та силовиків, але ефективність цих витрат сумнівна. Санкції, падіння цін на нафту, скорочення експорту — все це поступово знищує фінансову стабільність держави. Нафта і газ — ахіллесова п’ята режиму.
Тимчасова перевага чи фатальна помилка
Путін сподівається, що ресурси РФ виявляться більшими, ніж в України, і що Захід втомиться допомагати. Автор визнає: єдиним реальним “успіхом” Кремля став розкол Заходу — особливо на фоні політичного повернення Дональда Трампа.
Саме Трамп, на думку швейцарського політолога, зміцнює надії Путіна, адже під час його президентства США скорочували військову підтримку Україні та Європі. Заяви Трампа, що український спротив безнадійний, лише грають на руку Кремлю. Утім, справжній виклик для Росії — не Вашингтон і не Київ, а внутрішній злам її самої.
Імперія на межі
Одержимість Путіна Україною стала стратегічною пасткою, яка виснажує ресурси, руйнує зовнішню політику, деморалізує населення і стирає залишки довіри до Кремля. І хоча диктатор ще сподівається на перемогу, світ дедалі більше переконується: Росія котиться в безодню, а виходу з цього глухого кута не видно.
