Українцям готують нові правила для крипти: що зміниться після ухвалення закону
Україна наближається до повної легалізації криптовалют — Верховна Рада схвалила у першому читанні законопроєкт №10225-д про віртуальні активи. Документ готує правову базу для інтеграції з європейськими стандартами MiCA, вводить нові податки, правила звітності та визначає повноваження регуляторів. Проте поки що він викликає багато запитань і побоювань серед бізнесу та користувачів.
У новому законопроєкті чітко прописані умови, за яких криптовалюта визнається легальним активом, але не платіжним засобом. Українці зможуть офіційно зберігати, купувати чи продавати криптоактиви, проте розраховуватись ними в магазинах або за послуги — ні. Держава запроваджує контроль над транзакціями, створює реєстр провайдерів криптопослуг і встановлює вимоги до ідентифікації користувачів. Це означає фактичне завершення епохи анонімності у криптопросторі.
Як зміниться оподаткування крипти
Головна новація — офіційне оподаткування прибутку від операцій із криптовалютами. Користувачі сплачуватимуть 18% податку на доходи фізичних осіб і 5% військового збору з отриманого прибутку. Водночас передбачено пільговий період: у 2026 році для криптоактивів, придбаних до набуття чинності законом, діятиме знижена ставка ПДФО — 5%.
Малі операції залишаться поза податковим обліком. Якщо обсяг транзакцій менший за одну мінімальну зарплату (8 тисяч гривень), податок не нараховується. Також не оподатковуються обміни “крипта на крипту” чи емісія токенів. Проте кожен власник криптовалюти муситиме самостійно декларувати свої доходи, оскільки жоден банк або біржа не виступатиме податковим агентом.
Контроль, ліцензування і захист користувачів
Усі криптосервіси, що працюватимуть з українцями, повинні отримати авторизацію в регулятора і проходити щорічну перевірку. Це стосується бірж, обмінників і гаманців. Провайдери будуть зобов’язані зберігати дані клієнтів, проводити фінансовий моніторинг і звітувати перед державою. За неавторизовану діяльність передбачені штрафи та кримінальна відповідальність.
Для користувачів це створює подвійний ефект: із одного боку — більше безпеки та можливість офіційно відновити доступ до вкрадених чи заблокованих активів, з іншого — повна втрата конфіденційності. Усі великі перекази контролюватимуться, а використання “анонімних ботів” або нелегальних обмінників стане ризиком. У разі витоку даних або технічної помилки збитки компенсуватиме страховик — закон зобов’язує ліцензовані сервіси мати фінансове покриття.
Нові правила спрямовані на очищення ринку від шахрайства та сірого обігу, але для дрібних користувачів і трейдерів це також шанс вивести свої операції з тіні. Очікується, що закон набуде чинності у 2026 році, а його повна імплементація завершиться до 2029-го.
