Ігри під підозрою: як розпізнати людське мистецтво, якщо всі бачать в ньому ШІ

Ще кілька років тому геймери масово обурювались, коли в трейлерах були погані тіні чи несправжні дерева. Тепер причина нової хвилі гніву — зображення, які «виглядають як штучний інтелект». Проблема в тому, що дедалі частіше користувачі звинувачують розробників у використанні ШІ — навіть коли той узагалі не був залучений.

• Читайте також: Tesla ганьбиться з запуском роботаксі: без лідару, з помилками та під розслідуванням

Гучний запуск — і миттєвий шквал критики

Інді-студія Stamina Zero у квітні мала отримати великий прорив: трейлер їх гри Little Droid з’явився на офіційному каналі PlayStation. Але замість оплесків — шквал обурення. Глядачі впевнено заявляли: обкладинка — «згенерована штучним інтелектом». Хоча, як запевняє розробниця Лана Ро, її створила справжня художниця.

«Ми знаємо цю авторку, бачили її попередні роботи. Але люди бачили “блискучу поверхню”, трохи асиметрії — і автоматично зробили висновок, що це згенероване з Midjourney чи DALL·E», — розповідає Ро.

Навіть докази не рятують

Студія вирішила діяти: попросила художницю надати етапи роботи, PSD-файл з шарами, попередні ескізи. На основі цього зробили відео, де видно процес створення. Але й це переконало не всіх. Мовляв, немає відео з живим малюванням — значить, це може бути фейк.

Цей випадок не поодинокий. Навіть гучні гравці, як Nintendo чи Wizards of the Coast, вже публічно заперечували використання ШІ у своїх проєктах, після хвилі звинувачень. Але якщо великі компанії мають юридичні відділи, PR-служби й армію адвокатів, то малі інді-студії часто не мають жодного захисту — лише добру репутацію й надію на довіру.

Коли етика стає параноєю

Розробник гри Chessplus Джош Карателлі теж потрапив під приціл. Він відкрито заявив, що арт був замовлений у художника, але йому все одно писали в коментарях: «Брехня. Це ШІ». Деякі користувачі навіть звинувачували його в тому, що він «не знає», що його обманули.

«Ми заплатили чималі гроші, щоб мати якісний арт. А у відповідь — сумніви та хейт. Це деморалізує», — каже Карателлі. На його думку, спільнота має право на етичні запити, але проблема — в недовірі як базовій реакції.

AI-параноя вбиває довіру

За словами художників, найбільша біда — що тепер глядач не впевнений ні в чому. ШІ здатен імітувати стилі, а процес створення роботи можна фальсифікувати. Усе зводиться до питання: кому ми віримо?

«Дехто радить уникати стилів, схожих на AI-арт. Але ж і сам AI вчиться на людських стилях. Куди тоді подітися?» — знизує плечима Ро. Вона, як і її колеги, не бачить простої відповіді.

Висновок: довіра — єдиний вихід

На тлі повальної недовіри, хибних звинувачень і етичних баталій, одне лишається очевидним: творча спільнота стоїть перед викликом. Технології можуть бути інструментом, ворогом або союзником. Але без довіри — як між гравцем і розробником, так і між спільнотами художників — ігрова індустрія ризикує втратити головне: людяність у творенні.