Від «Блохи» до «Горили»: найбільш образливі прізвиська у світі футболу

 Від «Блохи» до «Горили»: найбільш образливі прізвиська у світі футболу

Футболісти звикли до слави, овацій і світла прожекторів, але іноді від уболівальників дістаються й зовсім некомпліментарні “подарунки”. Гучні трансфери, зовнішність чи навіть звички — усе це ставало підґрунтям для появи образливих прізвиськ, які назавжди закарбувалися в історії гри.

Так, перехід Александра Ісака з «Ньюкасла» до «Ліверпуля» вболівальники «сорок» сприйняли як зраду. У рідному місті шведа навіть вигадали бургер із назвою «шведська щуряка». І це лише один приклад того, як креатив фанів перетворюється на нищівні ярлики.

Зовнішність традиційно відігравала ключову роль у «хрещенні» гравців. Ліонель Мессі ще в дитинстві отримав кличку «Блоха» через низький зріст і проблеми з гормоном росту. Себастіан Джовінко став відомий як «Атомний мураха», а Марсело Гальярдо — «Лялька» завдяки своїй пластичності. У Румунії захисник Кэтэлін Мунтяну отримав прізвисько «Драконяча башка» за незвичайні пропорції голови.

Втім, футбол пам’ятає й інші історії. Ян Коллер через свій зріст і масивність став «Діно», а воротаря Олівера Кана, який навіть банани після кидків фанатів спокійно з’їдав, прозвали «Горилою». Венгерський форвард Ференц Деак, який тримався подалі від воріт, отримав клеймо «Дурник», а англієць Джонатан Вудгейт через невміння чітко висловлюватися став «Селюком».

Тваринні асоціації теж часто ставали основою для «футбольної антропології». Аргентинець Аріель Ортега дістав кличку «Ослик» за впертість, а Хав’єр Савіола — «Кроликом».

Для когось такі прізвиська були лише дошкульними, а для когось — додатковою мотивацією доводити свою силу на полі. Футбольні прозвища — це дзеркало емоцій фанатів, які здатні як надихати, так і боляче жалити.

Оцініть публікацію
0
0
0
0
0

Пов'язані публікації