Яке сьогодні церковне свято – 16 січня в Україні

16 січня в українській православній традиції має особливе значення. Цей день пов’язаний із постаттю одного з найшанованіших апостолів та наповнений глибоким духовним змістом, народними звичаями й застереженнями, яких дотримувалися ще наші предки.

• Читайте також: Режим НС в енергетиці: що Шмигаль заявив про світло, газ, пальне і комендантську годину

Церковне свято 16 січня за новим календарем

Згідно з новоюліанським церковним календарем, цього дня в Україні вшановують поклоніння чесним веригам (ланцюгам) святого апостола Петра. За старим стилем це свято припадало на 29 січня.

Церковний переказ розповідає, що апостол Петро був ув’язнений за наказом царя Ірода Агріппи за проповідь християнської віри. Його закували в залізні кайдани та кинули до темниці, однак напередодні суду ангел Господній з’явився вночі, зняв з Петра ланцюги й вивів його на свободу. Саме ці вериги християни зберігали як свідчення великого чуда та сили Божого заступництва.

Апостол Петро — брат апостола Андрія Первозванного та один із найближчих учнів Ісуса Христа. До покликання Спасителем він був простим рибалкою. Петро першим відкрито визнав Ісуса Сином Божим, за що й отримав особливе місце серед апостолів. Водночас він пережив і гірке каяття — у ніч арешту Христа тричі зрікся Його зі страху, але згодом щиро розкаявся і був прощений.

Після Воскресіння Христа апостол Петро очолив першу християнську громаду та активно проповідував. За переказами, збережені кайдани мали цілющу силу, а їхнє шанування з часом стало окремим церковним святом. Пізніше святиню перенесли до Константинополя, а згодом частину вериг — до Риму, де для них збудували базиліку Сан-П’єтро-ін-Вінколі. Щороку 16 січня вериги урочисто виносять для поклоніння вірянам.

Також цього дня за новим календарем згадують мучеників Спевсипа, Елевсипа і Малевсипа, їхню бабусю Леонілу, мученика Данакта та інших святих.

Яке церковне свято 16 січня за старим стилем

За юліанським календарем цього дня вшановують великомученика Гордія Каппадокійського — воїна, який відкрито визнав християнську віру та загинув мученицькою смертю, не зрікшись Христа.

Про що моляться цього дня та що не можна робити

У молитвах 16 січня віряни просять апостола Петра про зцілення від хвороб, допомогу у важких життєвих обставинах, зміцнення віри та духовної стійкості. Також його вважають покровителем домашньої худоби й тварин.

У народному календарі свято має назву Петро-напівкорм. Наші предки вірили, що саме до цього дня минає половина зимових запасів корму для худоби. Тому було прийнято перевіряти засіки, рахувати зерно, крупи й борошно, а також особливо дбати про тварин — добре їх годувати та наводити лад у хлівах.

День вважається сприятливим для прибирання оселі та господарських приміщень. Вірили, що працьовитість 16 січня принесе достаток на весь рік. Господині часто готували ситні страви й випічку — вареники, пироги, пампушки — щоб у домі не переводилася їжа.

Водночас церква застерігає від сварок, злоби, заздрості та жадібності. Не можна лаятися, пліткувати, відмовляти в допомозі й ображати інших, особливо тварин. За народними повір’ями, кривда домашньої худоби цього дня може обернутися хворобами та втратами.

Також не радять брати до рук гострі чи ріжучі предмети — вважається, що зростає ризик травм. Лінь і ухиляння від роботи 16 січня теж вважалися поганою прикметою.

Особливу обережність радили проявляти біля водойм: у цей період лід часто стає крихким, тому рибалкам не варто ризикувати.

Народні прикмети на 16 січня

З цим днем пов’язували чимало погодних спостережень:

• ясна й чиста місячна ніч віщує посилення морозів;
• сніг, що йде протягом усього дня, обіцяє холод, але добре літо для риболовлі;
• північний вітер — до тривалих холодів;
• якщо кури стоять на одній нозі — чекай морозу;
• кроти, що вибираються з нір, пророкують холодний травень.

Хуртовина 16 січня, за повір’ями, обіцяє похмуре й холодне літо. А яка погода цього дня — такою ж вона може бути й у березні.

Цей день нагадує про силу віри, відповідальність за свої вчинки та важливість праці й турботи — як про душу, так і про дім.