Не всім потрібні 8 годин: вчені відкрили генетичний секрет людей, які майже не сплять і почуваються чудово
Більшість із нас вважає, що вісім годин сну — це базова потреба для здоров’я і продуктивності. Але є люди, для яких така тривалість — абсолютно зайва. Вони сплять по 4–6 годин, не відчувають втоми, і це не пов’язано зі стресом чи графіком — їхній мозок просто працює інакше. Вчені називають це синдромом природного короткого сну (Familial Natural Short Sleep, FNSS).
- Читайте також: Названо 12 продуктів, які реально підтримують зір: дієтологи радять додати їх у меню кожному
За останні 15 років генетики змогли довести, що потреба у сні справді закодована в ДНК. Дослідження, опубліковане ще у 2009 році в журналі Science, стало першим, яке виявило мутацію гена DEC2 у двох членів однієї родини — матері та доньки. Ця мутація змінює структуру білка, що бере участь у регуляції сну. Обидві спали по 4–5 годин щоночі — і цього їм вистачало повністю.
Вчені навіть “вставили” цей ген мишам і мухам — результат той самий: менше сну, краща витривалість до недосипу.
Згодом, у 2019 році, знайшли ще одну мутацію — цього разу в гені ADRB1, який регулює бета1-адренергічні рецептори, пов’язані з неспанням. І знову — багатопоколінна родина, всі члени якої сплять значно менше за середнє. Третій випадок — мутація в гені NPSR1, який бере участь у стимуляції нервової активності. Його вивчили у 2020 році.
Ці відкриття доводять: є кілька біологічних “доріг”, які ведуть до одного й того самого результату — людина не потребує багато сну і водночас не зазнає негативних наслідків.
Мутації в генах:
- DEC2 — регулює циркадні ритми;
- ADRB1 — посилює здатність організму до неспання;
- NPSR1 — активізує стимулюючі нейропептиди.
Простіше кажучи, одні гени зменшують сигнал “час спати”, інші — посилюють “залишайся бадьорим”.
Чи означає це, що ці люди справді у безпеці? Поки що — так. Наприклад, у дослідженнях мишей з FNSS навіть зменшувалася швидкість нейродегенеративних процесів, пов’язаних із віком. Люди з такими мутаціями не мають дефіциту когнітивних функцій, їхній метаболізм залишається в нормі.
Але такі випадки — виняток, а не правило. Більшість людей, які сьогодні сплять по 5–6 годин, не мають жодної генетичної мутації. Їхній недосип — наслідок стресу, шкідливих звичок або порушень режиму. І він веде до підвищеного ризику хвороб серця, діабету, депресії та втрати пам’яті.
Генетика сну — це складна мозаїка. Найновіші геномні дослідження показали: на тривалість сну впливають десятки (а то й сотні) генів, але кожен — лише на кілька хвилин. Тому по-справжньому короткий і безпечний сон — це не норма, а рідкісна особливість.
Підсумок? Якщо ви спите по 4 години й почуваєтесь розбитими — ви точно не FNSS. А от якщо щодня висипаєтесь за пів ночі, не маєте “відкатів”, залишаєтесь продуктивними й здоровими — можливо, ви один з обраних, у кого ДНК працює інакше. Але такі люди — одиниці на мільйони.
