Україна балансує на межі фінансової прірви: чому 2026-й може стати роком великої економічної турбулентності
Україна опинилася перед серйозною фінансовою дилемою. У 2026 році держава потребуватиме майже 60 мільярдів доларів зовнішньої допомоги — і це за оптимістичним сценарієм.
Причини криються не лише у триваючій війні, а й у невиконаних реформах, що дедалі більше турбують міжнародних партнерів. Якщо найближчим часом не буде політичної волі до рішучих змін, країну може накрити нова хвиля економічної нестабільності.
Війна виснажує бюджет — рятують тільки донори
Основна частина українського бюджету нині спрямована на підтримку армії. Соціальні, гуманітарні та навіть частково інфраструктурні видатки фінансуються виключно за рахунок іноземної допомоги. З лютого 2022 року Україна вже отримала понад 139 мільярдів доларів зовнішнього фінансування. Але апетити зростають: за оцінками аналітиків, наступного року Україні знадобиться щонайменше 58 мільярдів доларів, аби утримати макроекономічну стабільність.
Однак, як зазначають аналітики ICU, реалістично уряд має знайти додатково 10–15 мільярдів доларів понад уже обіцяні суми, і це завдання стає дедалі складнішим.
Гальмування реформ: сигнал небезпеки для кредиторів
Наразі міжнародні донори дедалі гучніше говорять про відставання Києва у реалізації ключових реформ, передусім у сфері боротьби з корупцією. Призначення наглядових рад, суддів, очільників стратегічних інституцій — усе це або буксує, або реалізується з порушеннями.
Посилення контролю Офісу президента над антикорупційними структурами викликало широкий резонанс як в українському суспільстві, так і серед партнерів. Саме цей крок, що спровокував найбільші за роки війни масові протести, змусив європейських союзників поставити питання про ефективність реформування країни на паузу.
Попри те, що президент Володимир Зеленський уже вніс новий законопроєкт для врегулювання ситуації, інституційна шкода, як кажуть експерти, вже нанесена.
Допомога під мікроскопом
ЄС та МВФ не поспішають із наступними траншами. У першому кварталі цього року Україна не виконала кілька ключових умов програми фінансування від Євросоюзу на 50 мільярдів євро. У другому кварталі Київ звернувся за 3 мільярдами, хоча мав право на 4,5.
Мінекономіки запевняє, що ситуація під контролем, і очікує новий транш уже в серпні. Проте довіра партнерів — надломлена. Подальша підтримка, за прогнозами аналітиків Oxford Economics, буде жорсткіше контролюватися, що може спричинити збої в грошових потоках, а з ними — й затримки у фінансуванні важливих бюджетних програм.
Нові програми та старі виклики
Окрім підтримки ЄС, Україна має діючу кредитну програму МВФ на 15,5 мільярда доларів. Планується запуск нової угоди, однак без поступу в реформах переговори ризикують зайти в глухий кут. Уряд визнає складність деяких завдань і просить “більше часу”. Але час — не на боці України.
Економічна динаміка також не додає оптимізму: прогноз зростання ВВП на 2025 рік знижено з 2,9% до 2,1%. Нацбанк аргументує це затяжним характером війни та відсутністю проривів на дипломатичному фронті.
Уразливі сектори та жорстка реальність
Серед найбільш постраждалих секторів економіки експерти називають гірничодобувну промисловість та агросектор — традиційні драйвери українського експорту. Водночас, навіть у разі припинення вогню у 2025 році, Україна навряд чи зможе скоротити оборонні витрати — через агресивну мілітаризацію Росії, яка збільшила свій військовий бюджет до рекордного рівня.
У підсумку, 2026 рік може стати точкою зламу для української економіки: без реформ, довіри партнерів і ефективного бюджетного менеджменту, країна ризикує втратити фінансову опору, яка тримала її на плаву останні три роки.
