«Зброя страху, а не руйнування»: чому неядерний «Орєшнік» майже неефективний
Росія вдруге за час повномасштабної війни застосувала проти України ракету середньої дальності «Орєшнік», однак без ядерного оснащення. У такому форматі ця зброя має вкрай обмежену бойову цінність і радше виконує роль політичного сигналу, ніж реального засобу масового ураження. Про це повідомляє Defense Express із посиланням на аналіз технічних характеристик ракети.
Йдеться про використання так званої кінетичної бойової частини — фактично металевої «болванки» без вибухівки, яка завдає ураження лише за рахунок швидкості. За оцінками аналітиків, «Орєшнік» несе шість індивідуально наведених бойових блоків масою близько 150 кілограмів кожен. Під час входу в щільні шари атмосфери їхня швидкість становить орієнтовно 1,5–1,8 км/с, що дозволяє розрахувати кінетичну енергію удару.
Розрахунки показують: потужність одного такого блоку еквівалентна вибуху приблизно 50 кг тротилу. Для порівняння, бойова частина дронів Shahed у різних модифікаціях містить від 30 до понад 60 кг вибухової речовини. Водночас принципова різниця полягає в тому, що кінетичний удар не створює фугасної хвилі та не має уламкової дії, яка зазвичай і спричиняє масштабні руйнування.
Саме тому, зазначають у Defense Express, ефективність одного бойового блоку «Орєшніка» нижча, ніж у звичайної авіабомби ФАБ-100. Додатковим слабким місцем є точність: наведення бойових блоків відбувається ще на орбітальній ділянці польоту. За оптимальних умов відхилення може становити близько 100 метрів, але для радянських технологій, на яких базується ракета, йдеться швидше про 300–500 метрів.
За такої точності ураження конкретної цілі можливе лише випадково. Експерти наголошують: технічні параметри «Орєшніка» спочатку проєктувалися під ядерне навантаження, де точність у сотні метрів не має критичного значення. У неядерному варіанті ракета втрачає сенс як інструмент точкових або масових ударів.
Раніше фахівці з радіоелектронної боротьби також зазначали, що удар «Орєшніка» по Львову мав демонстративний характер і був адресований насамперед європейським країнам. Фактичні наслідки ураження підтверджують це: кінетичні елементи пробили лише кілька плит перекриття, не завдавши масштабних руйнувань, що повністю суперечить гучним заявам російської пропаганди.
