Саміт Китай – ЄС: торгівля, війна та стратегічний вибір у світі нестабільності
У Пекіні завершився одноденний Саміт на найвищому рівні між Китайською Народною Республікою та Європейським Союзом. Зустріч відбулася в атмосфері стратегічного напруження, на тлі війни в Україні, розбалансованої світової економіки та зростаючої геополітичної конкуренції. Обидві сторони мали що сказати — й сказали прямо, жорстко, але з натяком на діалог.
Серед ключових меседжів з боку ЄС — тверда позиція щодо агресії Росії проти України. Європейські лідери чітко заявили, що ця війна є не лише викликом для суверенітету України, а й загрозою для глобальної безпеки. Китай, як постійний член Ради Безпеки ООН, несе особливу відповідальність за збереження міжнародного правопорядку, заснованого на Статуті ООН і нормах міжнародного права. Брюссель вкотре закликав Пекін не підтримувати військово-промислову машину Росії ані матеріально, ані дипломатично, і використати свій вплив для сприяння справедливому миру.
Особливе занепокоєння викликає й підтримка Кремля з боку КНДР. ЄС наголосив, що постачання озброєння з Північної Кореї — це не лише ескалація на європейському фронті, але й потенційна дестабілізація регіональної безпеки в Азії. В цьому контексті Євросоюз прагне до чіткого та послідовного сигналу від Китаю щодо його глобальної ролі — як гаранта стабільності, а не мовчазного спостерігача.
Торговельна частина діалогу була не менш напруженою. У 2024 році обсяг торгівлі між ЄС і Китаєм сягнув 730 мільярдів євро, однак торгівельний дефіцит на користь КНР становив рекордні 305 мільярдів. Євросоюз звинуватив Пекін у системних викривленнях, надлишкових виробничих потужностях та відсутності симетричного доступу європейських компаній до китайського ринку. Особливо болючими залишаються бар’єри в сферах фармацевтики, косметики та м’ясної продукції.
У відповідь, лідер Китаю Сі Цзіньпін висловив сподівання, що Європа зробить “правильний стратегічний вибір”, наголосивши на необхідності поглиблення співпраці. Він заявив, що проблеми, з якими стикається Європа, “не походять з Китаю”, а між Пекіном і Брюсселем відсутні фундаментальні суперечності. Сі також натякнув на історичну відповідальність обох сторін в умовах глобальної турбулентності.
Китайський лідер назвав ЄС і КНР “силами, що підтримують багатосторонність”, та закликав до спільної протидії новому протекціонізму, не згадавши прямо США чи політику Дональда Трампа. Він наголосив, що у часи, коли світ стоїть перед переламним моментом, необхідна стратегічна зрілість — вибір, який витримає випробування історією.
Попри гостроту питань, саміт не завершився дипломатичною катастрофою. ЄС дав зрозуміти, що готовий до конструктивного діалогу, але також не виключає використання правових інструментів для захисту власних економічних інтересів. Це, зокрема, стосується експорту рідкоземельних металів, обмеженого Китаєм, а також торгових санкцій проти бренді, свинини та молочних продуктів з ЄС.
Саміт КНР – ЄС ще раз продемонстрував: попри глибокі протиріччя, у сучасному світі дипломатія залишається єдиним механізмом, здатним утримувати баланс. Але як довго цей баланс протримається — залежить від того самого “стратегічного вибору”, про який так багато говорив Сі Цзіньпін.
