Death Stranding 2: On the Beach — огляд і враження від гри, яка ламає всі шаблони

У 2019 році перша частина Death Stranding викликала справжній фурор і поділ серед гравців та критиків. Хтось захоплювався витонченим мистецтвом Кодзіми, а інші — критикували гру за її повільність і незвичний геймплей. Тепер же Death Stranding 2: On the Beach — це вже не просто продовження, а своєрідний експеримент, який кидає виклик всім звичним уявленням про ігри.

Що це взагалі було?

Оцінити Death Stranding 2 не так просто, адже це не гра для масового споживання у звичайному розумінні. Це радше своєрідний арт-об’єкт, який навмисне ламає всі правила і навіть дратує, іноді створюючи відчуття, ніби розробники хочуть нас випробувати на міцність. Але ця незвичайність — серце проєкту, і в цьому полягає його унікальність.

Як людина, що звикла до традиційних ігор, я спершу відчував роздратування від монотонності діалогів, відсутності логіки у поведінці персонажів і простоти боїв. Проте згодом зрозумів, що саме цей дисонанс створює ту особливу атмосферу сну або навіть кошмару, де неочікуване стає нормою.

Сюжет, атмосфера, стиль

Сюжет у другій частині — далеко не головне. Він нагадує пригоду у сні, де події відбуваються не через причинно-наслідкові зв’язки, а просто тому, що так має бути. Діалоги повторюються, персонажі здаються плоскими, а сюжетні повороти видно за кілометри — і це не помилка, а свідомий вибір.

Візуально гра — шедевр. Кодзіма знову створив світ, що одночасно красивий і жахливий, реалістичний і сюрреалістичний. Моментами здається, що ти дивишся на кіно, а не на гру. Атмосфера тут — це головна зброя, яка затягує і не відпускає.

Геймплей: симулятор мандрівника з елементами екшену

Death Stranding 2 зберігає головну ідею першої частини — подорож і доставку вантажу крізь небезпечний світ. Так, з’явилося більше зброї, трохи поліпшений стелс, але це радше допоміжні механіки. Основне — це відкриті простори, різноманітні маршрути та нестандартні ситуації.

Особливо запам’яталися другорядні місії: доставка піци через поле з монстрами, перегони на моторах у небі — все це додає барв і відчуття пригоди. І хоч це може здатися нудним на перший погляд, саме такі дрібниці створюють справжню магію.

Соціальна нитка: добро без дилем

Одна з найцікавіших ідей — соціальна нитка, яка дозволяє гравцям допомагати один одному асинхронно. Проте на практиці це працює так собі: будувати дороги і ставити сходи — це приємно, але система не змушує замислюватись над моральними виборами. Ти або допомагаєш, або ні, і це ніяк не позначається на твоєму світі.

Можливо, розробникам варто було б додати більше дилем і конфліктів, щоб зробити цей аспект по-справжньому революційним.

Бої і стелс: формальність, а не виклик

Бойова система в Death Stranding 2 — це радше формальність. Ворогів легко обходити або просто ігнорувати їх атаку. Стелс механіки розроблені неідеально, іноді більше дратують, ніж допомагають.

Кількість і якість зброї вражає, але більшість інструментів і прийомів майже не використовуються через простоту ворогів і загальну прямолінійність геймплею.

Графіка та звук — це магія

Технічно гра на висоті: вражає деталізація персонажів, анімації, краса пейзажів і відчуття реальності. Звуковий супровід доповнює візуальну картину і створює глибокий емоційний фон.

Навіть на базовій версії PS5 гра виглядає як кіно високого класу, що рідко можна побачити у відеоіграх.

Висновок

Death Stranding 2: On the Beach — це не для всіх. Якщо ви шукаєте динамічний екшен або легке розваги — краще обрати щось інше. Але якщо готові зануритись у глибокий, іноді незрозумілий світ, де важливі не сюжети і бої, а атмосфера і емоції — тоді це ваш вибір.

Гра змушує задуматись, поставити під сумнів усталені ігрові формули і, можливо, побачити в іграх щось більше, ніж просто розвагу. Для мене особисто це один із найцікавіших досвідів останніх років — справжній арт-проєкт, який варто пройти.