Не оборона, а Арктика: експерти пояснили, навіщо Трампу насправді Гренландія

Заяви Дональда Трампа про те, що контроль над Гренландією нібито є критично важливим для обороноздатності США, не відповідають реальності. Такого висновку дійшли військові та геополітичні аналітики, аналізуючи нові публічні меседжі Білого дому щодо острова, який формально належить союзницькій Данії.

• Читайте також: NASA зафіксувало з орбіти загадкове явище над Землею: що виявили на висоті майже 90 км

Як пише профільне аналітичне видання Defense One, Трамп намагається подати інтерес до Гренландії як елемент власного проєкту зі створення масштабної системи протиракетної оборони США, так званого «Золотого купола». Президент США заявив, що контроль над островом є «життєво необхідним» для цього задуму. Водночас експерти наголошують: подібна аргументація ігнорує десятиліття реальної військової присутності США в регіоні.

Фахівці нагадують, що американські військові мають ключову базу в Гренландії ще з часів Холодної війни. Вона відіграє важливу роль у системі раннього попередження про ракетні загрози та у сфері космічного спостереження. За словами аналітика з оборонної та космічної політики Американського інституту підприємництва Тодда Гаррісона, твердження Трампа виглядають відірваними від фактів, адже США вже мають усі необхідні інструменти для оборони без жодної зміни статусу острова.

Ще у 1951 році між США та Данією була укладена угода, яка дозволила створити на території Гренландії спеціальну військову зону з американською базою. Документ дає Вашингтону широкі повноваження: від будівництва та експлуатації військових об’єктів до забезпечення безпеки цієї зони. Формально будь-які зміни мають погоджуватися з Копенгагеном, однак на практиці це ніколи не ставало серйозною перешкодою.

Українські аналітики також звертають увагу, що навіть у період найвищої напруги між США та СРСР Вашингтон без проблем використовував гренландську інфраструктуру для стримування радянської загрози. Тож потреби у «новому контролі» над островом з військової точки зору просто не існує.

На думку експертів, реальна мотивація Трампа лежить в іншій площині. Йдеться про боротьбу за домінування в Арктиці — регіоні, який стає дедалі важливішим через танення льодів, доступ до нових торговельних маршрутів і потенційних природних ресурсів. Саме перерозподіл впливу в Арктичному регіоні, а не питання безпеки, називають ключовою причиною різкого інтересу Трампа до Гренландії та навіть до Канади.

У Європі такі сигнали з Вашингтона викликають серйозне занепокоєння. За даними західних медіа, у Данії та серед інших європейських союзників США приватно обговорюють сценарії реагування — від дипломатичних компромісів до посилення ролі НАТО в Арктиці. Публічно ж європейські лідери намагаються уникати відкритої конфронтації, зважаючи на залежність від американської підтримки України.

Водночас дедалі більше експертів вважають, що для Трампа питання Гренландії має ще й символічний вимір — прагнення увійти в історію як президент, за якого територія Сполучених Штатів була розширена.