Яке сьогодні церковне свято – 15 січня в Україні
15 січня в українській православній традиції має особливе значення. Цей день поєднує глибоку церковну пам’ять і давні народні вірування, через що в народі його здавна вважали непростим і навіть дещо містичним. Свято відоме під назвою Павлів день, а з ним пов’язані численні звичаї, перестороги та обереги.
Яке сьогодні церковне свято за новим стилем
За новоюліанським календарем 15 січня церква вшановує преподобного Павла Фівейського — одного з перших християнських пустельників. Його вважають засновником самітницького чернецтва, прикладом абсолютної віри, терпіння й духовної сили.
Святий Павло народився у III–IV столітті в єгипетських Фівах. Рано осиротів і зазнав жорстокості з боку родича-опікуна, який прагнув заволодіти спадком. Через загрозу доносу на християнина Павло змушений був у юному віці втекти в пустелю, де знайшов печеру й оселився в ній на все життя.
За переказами, він харчувався фініками, травами та хлібом, який йому приносив ворон, а одяг робив із пальмового листя. У самоті та молитві Павло прожив понад сто років. Перед смертю його відвідав преподобний Антоній Великий, якому було відкрито місце подвигу пустельника у видінні. За легендою, могилу святого допомогли викопати два леви.
Яке церковне свято за старим календарем
За юліанським стилем цього дня вшановують преподобного Серафима Саровського, святителя Сильвестра, папу Римського, а також преподобного Сильвестра Києво-Печерського. Саме тому 15 січня має одразу кілька духовних сенсів для вірян, які дотримуються різних календарних традицій.
Молитви, звичаї та заборони Павлового дня
У цей день віряни звертаються до преподобного Павла Фівейського з молитвами про духовну рівновагу, зцілення від хвороб, захист від спокус, пристріту та злого слова. У народі вірили, що саме 15 січня особливо важливо берегти душевний спокій і не впускати в життя негатив.
Павлів день у народному календарі інколи називали Днем чаклунів. За повір’ями, саме цього дня темні сили могли «передавати знання», тому люди намагалися без потреби не виходити з дому. Якщо ж потрібно було вийти, перед порогом тричі стукали по дереву і плювали через ліве плече — такий самий обряд виконували, повертаючись назад.
У давнину жінки пекли круглий пиріг, несли його до церкви на освячення, а потім ділили між усіма членами родини. Вважалося, що такий хліб стає сильним родинним оберегом. Також день вважали сприятливим для весіль і вінчань — вірили, що шлюб, укладений у Павлів день, буде міцним і довгим.
Церква застерігає 15 січня від сварок, заздрості, жадібності та лихослів’я. Не рекомендується відмовляти в допомозі, впадати у відчай або лінуватися.
Серед народних заборон цього дня:
- не виходити з дому голодним — до слабкого здоров’я;
- не брати подарунків від незнайомців і не піднімати речі з землі, особливо на перехрестях;
- не гуляти на самоті в незнайомих місцях;
- не хвалитися успіхами й не розповідати про плани, щоб не злякати удачу.
Також вважалося, що 15 січня несприятливий для далеких поїздок і нових справ: усе втрачене цього дня може не повернутися.
Народні прикмети на 15 січня
За погодою Павлового дня здавна намагалися передбачити майбутню зиму, літо й урожай:
- якщо хмари рухаються з півночі — чекай похолодання, з півдня — потепління;
- сильний вітер віщує холодний і дощовий рік;
- ясний день — до спекотного та сухого літа;
- гучно пищать синиці — насувається мороз;
- візерунки інею на вікнах, «спущені донизу», — до щедрого врожаю;
- яскраві зорі вночі обіцяють мороз, тьмяні — відлигу.
Павлів день вважали часом особливої обережності, коли важливо слухати не лише прикмети, а й власну інтуїцію. Саме спокій, стриманість і добрі думки, за віруваннями, допомагали захиститися від усього злого.
