Нові правила стягнення боргів: чи можуть конфіскувати квартиру
У листопаді Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №14005, який має змінити процедури виконання судових рішень і зробити їх швидшими. Документ передбачає цифровізацію процесів та посилення контролю за боржниками, що теоретично розширює можливості кредиторів. Водночас юристи заспокоюють: масових вилучень квартир очікувати не варто, адже базові правила не змінюються.
Законопроєкт фокусує увагу на прискоренні взаємодії між Державною виконавчою службою, банками та іншими установами через створення автоматизованої системи стягнення. Вона в режимі онлайн блокуватиме рахунки чи інші активи боржника одразу після відкриття провадження. Це скорочує час на виконання вимог, а також унеможливлює затягування процесу з боку неплатників.
Мета та зміни, які пропонує законопроєкт
Документ передбачає цифровий обмін документами, що має зменшити навантаження на виконавців та пришвидшити ухвалення рішень. Окрема роль відводиться новому механізму автоматичних арештів, який запрацює без додаткових дій з боку виконавця. Це стосуватиметься банківських карток, електронних гаманців та рухомого майна.
Важлива частина реформи — посилення функціонування Єдиного реєстру боржників. Потрапляння до нього означатиме серйозні обмеження: нотаріуси, банки та реєстраційні служби не зможуть проводити операції з майном особи. До реєстру автоматично включатимуть і тих, хто має аліментні борги понад три місяці, що значно розширить коло осіб із обмеженнями.
Коли можливе примусове стягнення житла
Юристи наголошують, що законопроєкт не змінює норм щодо конфіскації нерухомості. Продати примусово квартиру можна лише тоді, коли борг перевищує 20 мінімальних зарплат — нині це 160 тисяч гривень. Окрім того, існують вагомі винятки: якщо житло є єдиним або в ньому зареєстровані діти чи люди з інвалідністю, примусовий продаж майже нереальний.
Проникнути до житла виконавці зможуть виключно за рішенням суду та за участі поліції, тому сценарії масових «вторгнень» є нереалістичними. У практиці такі дії відбуваються рідко, адже законодавство захищає право на житло. Експерти прогнозують, що навіть після ухвалення нових норм конфіскація квартир залишатиметься винятковим випадком, а основний акцент реформи — автоматизація та ефективність стягнення.
