Парламент готує план порятунку «хрущовок»: що чекає на старі будинки
Україна стоїть перед масштабним викликом — більшість «хрущовок», зведених ще у 60–70-х роках, вичерпали свій термін експлуатації. Ці будинки проєктувалися як тимчасове рішення для житлової кризи радянських часів, але сьогодні вони стали потенційною загрозою для мешканців.
За словами голови Комітету Верховної Ради з питань регіонального розвитку та містобудування Олени Шуляк, у парламенті вже готують план дій для оновлення застарілого житлового фонду. Йдеться не лише про демонтаж небезпечних будівель, а й про створення сучасних кварталів з урахуванням європейських стандартів безпеки та енергоефективності.
- Читайте також: Службове житло більше не стане приватною власністю: в Україні змінюють правила отримання нерухомості
До 2022 року в Україні налічувалося приблизно 10 тисяч п’ятиповерхових будинків типу «хрущовка». Більшість із них уже у критичному стані — бетон і арматура втрачають міцність, міжпанельні стики розгерметизовані, а несучі конструкції не витримують навантажень. У багатьох регіонах такі будівлі перебувають на межі аварійності, що створює серйозну небезпеку для життя людей.
Чому «хрущовки» стали проблемою національного масштабу
За словами експертів, головна загроза «хрущовок» полягає у тому, що вони будувались на 25–50 років експлуатації, а сьогодні цьому житлу вже понад 60. Технічний стан будинків часто не дозволяє навіть проводити капітальні ремонти — вартість відновлення перевищує доцільність. Окрім цього, старі радянські споруди не відповідають сучасним нормам енергозбереження, мають застарілі комунікації та низьку звукоізоляцію.
Особливо гостро проблема стоїть у великих містах, де щільність забудови не дозволяє просто знести старий будинок без ретельного планування нової інфраструктури. Водночас державна програма реновації житлового фонду, про яку говорять ще з 2006 року, так і не була реалізована через бюрократичні бар’єри та нестачу фінансування.
Яким може бути рішення для українських міст
Новий законопроєкт, який готується у парламенті, передбачає комплексну реконструкцію кварталів — знесення старих будинків, будівництво нових житлових комплексів та переселення мешканців у сучасне енергоефективне житло. За словами Олени Шуляк, ідея полягає не в хаотичному знесенні, а у створенні довгострокової програми з чіткими механізмами компенсацій та гарантіями для власників квартир.
Держава розглядає можливість залучення інвесторів до реалізації реноваційних проєктів, що дозволить уникнути додаткового навантаження на бюджет. Мешканці старих будинків зможуть отримати рівноцінне житло у нових багатоповерхівках на тих самих територіях. Якщо ініціатива буде прийнята, Україна зможе поступово позбутися небезпечного житла радянського типу та створити комфортне міське середовище для нових поколінь.
